Посттравматичний стресовий розлад. Частина друга

Посттравматичний стресовий розлад може виникнути у:

1. військових, які приймали або приймають безпосередню участь в бойових діях
2.  людей, які пережили травматичну або стресову подія, що мала екстремальний характер та викликала інтенсивний страх за своє життя, жах і відчуття безпорадності – бойові дії, насилля, катування, полон, стихійні лиха тощо.
3.  людей, які стали безпосередніми свідками жахливих подій

На сьогодні вважається, що у людей, які переглядають новини або жахливий контент з інтернету, ПТСР не з'являється.

Хто ж в зоні ризику?

Статистика показує, що це люди, які 

• в минулому вже пережили одну або декілька інтенсивних стресових подій
• мали неблагополучне дитинство
• мають серйозні соматичні чи психічні захворювання
• жінки, діти та підлітки.

Симптоми:

• повертаєтесь багато разів в думках до болючих та яскравих спогадів про подію
• часто бачите кошмарні сни про подію
• відчуваєте фізіологічне збудження на подразники, що нагадують про подію
• уникаєте всього, що вам нагадує про подію
• ваш настрій та думки часто змінюються на негативні 
• не можете згадати певні частини події
• маєте здебільшого пригнічений емоційний стан та бажання ізолюватися від людей
• не маєте інтересу до роботи чи іншої важливої діяльності
• часто відчуваєте спалахи гніву, труднощі з концентрацією, надмірну підозрілість
• маєте нестабільний сон

 

Важливо знати, що навіть якщо ви маєте більше трьох симптомів з перелічених, це ще не означає, що ви маєте ПТСР. 

Це означає лише те, що слід прислухатися до себе і не ігнорувати ці “дзвіночки”. 

 

Якщо ці симптоми стійкі і не проходять протягом деякого короткого часу, вам слід звернутися до лікаря. Пам’ятайте, що діагноз “Посттравматичний стресовий розлад” може поставити тільки лікар-психіатр. 

Психотерапевт може зробити припущення щодо його наявності та скерувати до лікаря.

Якщо ж діагноз посттравматичний стресовий розлад підтверджено лікарем-психіатром, то потрібно пам’ятати, що ПТСР - це не вирок. Це розлад, який успішно піддається лікуванню. 

Мій досвід роботи як травма терапевта показує, що успіх лікування залежить від того, наскільки вчасно людина звернулась до спеціалістів, чи налаштована на регулярну та часто тривалу роботу з психотерапевтом, чи готова дбати про себе, дотримуватись режиму сну, харчування, балансу роботу та відпочинку, мати регулярні фізичні навантаження, оточити себе підтримуючими та турботливими людьми.

Лікування ПТСР. Два напрямки

Лікування ПТСР відбувається в двох напрямках. 

Перший - полегшення симптомів та опрацювання переживань, пов'язаних з травматичною подією.  

За цей напрямок по більшій мірі відповідає психіатр, який призначає медикаментозне лікування. Також тут допомагають стабілізаційні вправи, яким можна навчитись самостійно або з психотерапевтом та слідкування за задоволенням базових потреб (сон, харчування, відпочинок, спорт). Другий напрямок – це вже безпосередньо робота з психотерапевтом. 

До першої лінії психотерапевтичних методів допомоги при ПТСР належать експозиційна терапія, травмофокусована когнітивно-поведінкова терапія (індивідуальна та/або групова) та EMDR (десинсиблізація та переробка травми за допомогою рухів очей). 

Один з підходів, у яких я працюю – це EMDR та можу сказати, що він є дуже дієвим як в роботі з безпосередньо з ПТСР, так і при  запобіганні виникненню ПТСР (є спеціальні протоколи, які використовуються у найближчий час після того, як трапилась травмівна подія, що сприяє її переробці та подальшому, більш швидкому та ефективному відновленню психіки). Після підготовчого етапу (встановлення ресурсу та безпечного стану), людина згадує травматичну подію та паралельно слідкує за рухами очей або робить білатеральну стимуляцію (послідовне простукування по черзі лівої та правої сторони тіла). Це допомагає зняти емоційну гостроту зі спогаду та дивитись на нього відсторонено, а не проживаючи болісні відчуття знову і знову.

Профілактика ПТСР

Турбота про себе, режим, фізичні навантаження та можливість проживати свої емоції у теплому підтримуючому оточенні знижують ризик виникнення цього розладу.  

Загалом, вміння ідентифікувати та проживати свої емоції різними способами (ділитися з близькими, переводити у письмовий вигляд або творчість) допомагає людині стати менш вразливою до ПТСР. 

Також важливо розуміти, як правильно пережити гостру стресову реакцію, щоб на цьому все і закінчилося і не перейшло до гострого стресового розладу в значно знизити ризик виникнення ПТСР. Тут так само звертаємо увагу на свої емоції та задоволення базових потреб, відпочинок, можливість отримати підтримку. Якщо помічаєте, що такий стан триває довше декількох днів, то не зволікайте із візитом до психотерапевта, якщо є така можливість – за допомогою EMDR можна досить швидко та ефективно опрацювати спогади про недавні стресові події.

Як же пережити гострий стресовий розлад, щоб він не перейшов у ПТСР? Схема така ж – прислухаємось до свого стану, дотримуємось режиму, достатньо спимо та відпочиваємо, спостерігаємо за емоціями. Можна завести щоденник емоцій, їх є багато варіантів в Інтернеті, та систематично записуємо свої переживання. Якщо динаміка негативна, то обов’язково звертаємось до спеціалістів – психіатра та психотерапевта. Також важливо, щоб безпосередній вплив травмуючої події вже закінчився, бо якщо він ще триває, тут можлива лише стабілізація та підтримуюча психотерапія.

 Наш мозок має величезний потенціал до самовідновлення. Будьте уважними до себе та до своїх близьких!